Газовий контракт Угорщини з “Газпромом”. Чим ризикує Україна через угоду

Між Україною та Угорщиною виник черговий виток конфлікту. Цього разу через газ контракту Будапешта з “Газпромом”. Транзит в Угорщину через Україну з 1 жовтня помітно скоротиться, а в майбутньому, можливо, і зовсім припиниться. І хоча це поки не відіб’ється на доходах оператора ГТС, для України ускладниться імпорт газу по віртуальному реверсу.

Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Найбільша енергетична компанія Угорщини MVM Group уклала з російським “Газпромом” новий довгостроковий контракт на закупівлю газу в обхід України. Контракт був підписаний 27 вересня “Газпром експорт” і MVM Group.

Сторони домовилися про постачання газу в обсязі 4,5 млрд кубометрів щорічно протягом 15 років. Газ в Угорщину російський монополіст буде доставляти через Сербію по “Турецькому потоку” – 3,5 млрд кубів, а також через Австрію-1 млрд кубів.

Газопровід “Турецький потік” запрацював у 2020 році. Він проходить по дну Чорного моря і забезпечує постачання газу з Росії в Туреччину і Грецію. Проект спочатку планувався для постачання газу Сербії, Болгарії та Угорщині. Болгарія і Греція почали отримувати газ по “Турецькому потоку” ще в минулому році. Угорщина очікує газ вже з 1 жовтня.

Політика проти економіки

Нові контракти з “Газпромом” – цілком очікуване рішення Будапешта. Про це в серпні заявив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. А прем’єр Віктор Орбан говорив про намір відмовитися від транзиту через Україну ще в 2014 році. “Ми підтримуємо Україну, але несемо відповідальність перед нашими громадянами за їх постачання енергоносіями”, – пояснював тоді Орбан.

У МЗС України вказали, що” здивовані і розчаровані “підписанням контракту Угорщини з російським”Газпромом”. “Вважаємо це виключно політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремля і на шкоду національним інтересам України та україно-угорським відносинам”, – йдеться в заяві МЗС.

У відповідь на критику глава угорського зовнішньополітичного відомства Петер Сійярто звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи. Він назвав цю угоду неполітичною, а питанням енергетичної безпеки країни. Вже у вівторок стало відомо, що угорське МЗС викликало українського посла для обговорення цього питання, аналогічним чином надійшла і українська сторона.

Рішення Угорщини не стало несподіваним для енергетичного експертного середовища, незважаючи на заяви дипломатів. Генеральний директор консалтингової компанії “Нафтогазбудінформатика” Леонід Уніговський вважає, що зараз дивуватися і розчаровуватися вже пізно. На його думку, Україна сама упустила можливість зберегти транзит.

“Це все очікувано. Інтерконектор Сербія-Угорщина (продовження “Турецького потоку”) проектувався і будувався кілька років. І в принципі ми всі повинні були це розуміти. Але тільки зараз з’являються критичні нотки по “Турецькому потоку”,-сказав він у коментарі РБК-Україна.

Уніговський вважає, що Україна зосередилася лише на критиці “Північного потоку-2”, тоді як і інші обхідні газопроводи істотно скорочують транзит через українську територію. “Критика була спрямована тільки на”Північний потік-2″. Але чому ми не переконували Туреччину, якщо вона наш союзник, що вона повинна протидіяти подібному?”- каже Уніговський.

Втрати України

В Угорщину транзитний потік через Україну в 2020 році склав близько 9,6 млрд кубометрів газу. За даними Оператора ГТС України, на 27 вересня 2021 року поставки були на рівні близько 7 млрд кубометрів з початку року. Але тепер є підстави вважати, що обсяг транзиту в Угорщину через Україну з 1 жовтня може істотно скоротитися – мінімум на 4,5 млрд кубів на рік.

За непідтвердженою інформацією, транзит для Угорщини за новим маршрутом може обходитися дешевше. Офіційно вартість транзиту сторони не розкривають.

Глава ОДТСУ Сергій Макогон заявив, що транзиту в Угорщину може не бути взагалі. “Незважаючи на контракт до 2024 року, ми очікуємо значного подальшого скорочення або повної зупинки транзиту в Угорщину через Україну. Тому Технічна добудова “Північного потоку-2″ створює критичні ризики існуючого транзиту через Україну і продовження контракту після 2024 року”, – написав він у Facebook відразу після появи інформації про підписання контракту.

Вже в коментарі РБК-Україна ввечері в понеділок Макогон все ж висловив надію, що транзит збережеться.

“Що стосується фізичних обсягів транзиту, то зараз ми бачимо, що Угорський оператор продав потужності на вхід в Угорщину з боку України в розмірі близько 3 млн кубометрів на добу. Це дає всі підстави сумніватися у відповідності фізичних обсягів транзиту в напрямку Угорщини чинному контракту. Проте додаткові обсяги ще можуть в майбутньому докуповуватися на аукціонах на більш короткі періоди”, – роз’яснив Макогон.

Диверсифікація маршрутів постачання газу-це, в тому числі, питання енергетичної безпеки, зазначив він. “Ми сподіваємося, що транзит газу територією України в напрямку Угорщини буде продовжений. Зараз існують численні випадки використання російського газу і обхідних газопроводів як політичних інструментів, що призводить до збільшення уразливості європейських газових ринків, зловживання домінуючим становищем, значного коливання цін тощо”, – сказав глава ОДТСУ.

Що стосується забезпечення газом західних регіонів України, то ця ситуація не вплине на безперебійність транспортування в цьому напрямку, запевнив Макогон.

Вже найближчим часом стане ясно, в якому обсязі транзит збережеться і чи буде він взагалі. Але поки “Газпром” не бронював в Угорщині потужності для закачування газу з України з 1 жовтня.

Фінансових втрат від припинення транзиту в України не буде, оскільки діє транзитний контракт з “Газпромом” за принципом “качай або плати”. Але фізичні поставки газу впадуть, що створить Україні проблеми.

“Ключова проблема не стільки у втраті обсягів, скільки в обмеженні віртуального реверсу в Україну”,- сказав РБК-Україна енергетичний експерт Валентин Землянський. Тим більше що зараз це важливо “Нафтогазу” при закупівлях газу напередодні опалювального сезону.

Експерти сумніваються, що на дипломатичному рівні вдасться вирішити ситуацію на користь України. Тоді як українське МЗС сподівається на” узгоджені дії ” з європейськими партнерами, щоб мінімізувати негативні наслідки підписання угорсько-російського газового контракту.

Україна також має намір звернутися до Європейської комісії для оцінки відповідності цього документа європейському законодавству в галузі енергетики.