Новокаховський історик повідомив нові факти з історії палацу Скадовських у селі Балтазарівка

У Новій Каховці сайт Online НК продовжує публікацію розповідей історика Богдана Кравчука про історичні пам’ятки Херсонщини, які можуть стати цікавими туристичними об’єктами на мапі області.

Цього разу розповідь про палац Скадовських у селі Балтазаровка.

Села Балтазарівка та Скадовка Чаплинського району історично тісно пов’язані між собою, адже свого часу були центральними садибами великого маєтку відомої на Херсонщині династії Скадовських. Їх родоначальником був Яків Якович Скадовський, управляючий господарством графа Миколи Мордвінова, від якого за заповітом отримав 10 тисяч десятин землі. На ній у 1830-х роках він засновує свій маєток Скадовка, в якому народились і виросли троє його дітей – син та дві дочки. Дівчата були видані заміж за сусідських поміщиків Зоріна та Самойловича.

Після смерті Якова землі успадковує його син Балтазар. Борис Сергійович Скадовський, син останнього власника Балтазарівки, у своїх записах «История семей Фальц-Фейн и Скадовских и деятельности их в дореволюционной Таврии» описує Балтазара так: «Балтазар Якович жив з 1817 до 1884 р. Він здобув військову освіту і служив в Одесі у драгунському кавалерійському полку, а пізніше – головою комісії по закупівлі породистих коней для кавалерійських частин. Одержавши спадщину, він пішов у відставку, присвятивши себе веденню господарства.

Незабаром стає одним із найосвіченіших і авторитетних, як казали тоді – зразкових господарів серед поміщиків Дніпровського повіту. Він скуповує все нові і нові ділянки землі як у держави, так і в сусідів». Одружився Балтазар у 1861 році в віці 44 років, тоді як його коханій Марії Підпаловій було 18. У шлюбі народилося троє дітей, і знову ж таки син та дві дочки. Це дозволяло зосереджувати спадщину в руках одного господаря.

Син Сергій Балтазарович Скадовський закінчив Херсонське реальне училище, а згодом здобув агрономічну освіту в Німеччині. Свої навички та вміння він почав впроваджувати в успадкованому від батька господарстві. Одружившись у 1888 році з Марією Олександрівною Шліппе він спочатку жив у Скадовці, де в подружжя народилося два сини. Але через три роки родина змушена була переїхати до сусіднього маєтку «Зоринка», де раніше проживала тітка Сергія. Причиною зміни місця проживання стала погана якість питної води у Скадовці, яка мала солонуватий смак.

Вже згаданий нами Борис Скадовський описує будинок так: «До переїзду будинок перебудували. Центральна частина дому залишилась стара, ще після родини Зоріних. До неї були прибудовані два великих крила з вежами, так що, хоча дім з архітектурної точки зору був не дуже гарним, але був великим, комфортним та містким. Сергій Балтазарович засуджував рідних та знайомих, які любили показний шик та розкіш. «Зорінку» перейменували в «Олександрівку». Коли ж була відкрита поштово-телеграфна контора, маєток і контора отримали назву «Балтазарівка», так як поштових контор з назвою «Олександрівка» на Русі було дуже багато. Тут родина Скадовських поповнилась ще двома синами та трьома дочками.

На початку 1918 року третій син Скадовського, Сергій Сергійович, повідомив батькові про намір одружитись з Софією Олександрівною Фальц-Фейн. Сергій Балтазарович віддав молодій парі Палац і маєток «Балтазарівка». Молода пара переїхала у свій маєток у Балтазарівці, проте господарювати тут їм довелося менше року: у 1919 році Скадовські назавжди залишили свою рідну землю і решту життя прожили на чужині. Софія Олександрівна Скадовська загинула у 1945 році у Берліні вже зайнятому радянськими військами, під час останнього нальоту німецьких літаків. Сергій Сергійович Скадовський помер у Берліні у 1965 році у віці 72 роки.

В останніх господарів Балтазарівки, Сергія Сергійовича та Софії Олександрівни Скадовських, залишився син, Борис Сергійович, який нині мешкає у Берліні. У дев’яностих роках він декілька разів відвідував Балтазарівку, в якій на той час ще зберігся батьківський будинок та написав про своє родинне гніздо невелику працю, яку ми сьогодні цитували.

В радянські часи Палац Скадовських був переобладнаний під сільський клуб, але після будівництва нового, будівля почала занепадати. Декілька років тому він згорів: у покинутому приміщенні діти покинули розведене багаття, стара споруда обгоріла і згодом її зрівняли з землею.

Уявити тільки, яка це була краса! Ось такий був Палац в степах Херсонщини! Це наша історична спадщина, пам’ятаймо і не забуваймо про неї. Поділіться цією історією з друзями! Зробимо наш край відомим!

Історик Кравчук Богдан