Лоукостер Ryanair не полишає наміру з’єднати Херсон з Європою

Минуло лише кілька років, як відновив роботу та отримав статус міжнародного аеропорт Херсона. Але ми вже не уявляємо, як без нього жили, і недарма: летовище робить доступнішим туризм і полегшує бізнес інвесторам.

Як виживає аеропорт в умовах коронавірусної епідемії  та чи залишиться в нього потенціал для подальшого злету? На ці запитання газеті «Новий день» відповідає директор комунального підприємства «Херсонські авіалінії» Віталій КУЧЕРУК.

— Віталію Петровичу, цьогоріч у планах КП  «Херсонські авіалінії» було збільшити кіль­кість пасажирів, котрі скорис­талися б послугами нашого аеропорту, до 350 тисяч. Але чи вдасться ці плани здійснити за коронавірусної кризи?

— Тепер можу сказати відверто й однозначно — ні. Адже з середини березня до середини липня ніяких пасажирських рейсів з Херсона не було взагалі: повітряне сполучення на цей термін «убив» карантинний нокдаун. Зараз ситуація покращилася, але незначно: на тиждень маємо два рейси до Стамбула, що їх обслу­говує авіакомпанія «Turkish airlines», та ще 5 рейсів до Києва від компанії «Wind Rose». Порівняно з тим, що було до епідемії, це мізер. Адже немає чартерів, припинилися рейси компанії МАУ та «Sky Up». Ось трохи статистики для читачів «НД». З початку року на рахунку «Turkish airlines» 87 рейсів з Херсона та 17 тисяч перевезених пасажирів, «Ryan Air» — 37 рейсів та 9 тисяч пасажирів, «Sky Up» — 25 рейсів та 5540 пасажирів, МАУ/ «Wind Rose» — 76 рейсів та 7 тисяч пасажирів, чартери — 55 рейсів та 7807 пасажирів, спецрейси ДС НС, Міноборони тощо — 15 рейсів. Загалом, пасажиропотік у 2020-му склав всього 52 387 осіб. Тож добре буде, якщо до кінця року дотягнемо принаймні до сотні тисяч. Де вже там думати про 350 тисяч! Відповідно, борги по заробітній платі, за комуналку та пальне до кінця грудня можуть сягнути 14 мільйонів гривень. Сподіваємося тільки на допомогу обласної влади для збереження аеропорту й трудового колективу підприємства.

— Виходить, на розвитку аеропорту Херсона в умовах коронавірусної епідемії остаточно поставили хрест?

— Звичайно, легше всього було б скласти руки зі словами: «Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно». Але не поспішайте з висновками, тим більше песимістичними. Летовище працює, і це головне тепер. Фірма-підрядник, яка ви­грала тендер департаменту інфраструктури облдержадмі­ністрації, веде в аеропорту роботи зі встановлення потужної світлосигнальної системи, вар­тість якої перевищує 40 млн гривень. Фінансування держбюджетне, за президентською програмою «Велике будівництво».  Спільно з «Украерорухом» встановлюємо також і сучасну навігаційну систему. Це буде заміна старій, яка працювала 37 років — її експлуатацію забороняє Державіаслужба. Для пасажирів, котрі вилітають за кордон, відкрили магазин дьюті фрі, плануємо відкрити і кафе. Підтримуємо у робочому стані злітно-посадкову смугу — це також вимагає чимало зусиль та ресурсів. До речі, під час недавньої поїздки до Херсона Президент України та прем’єр-міністр дали доручення Мінінфраструктури відшукати 70 мільйонів гривень на реконструкцію цієї смуги. Адже вона представляє собою два кілометри асфальтобетону і 500 метрів залізобетонних плит. Вони й були не дуже міцні, а тепер відслужили своє і потребують заміни. Тож із нетерпінням чекаємо, коли відомство виконає доручення очільників державної влади.

— Херсонці пригадують, що з осені до весни наш між­народний аеропорт приймав і відправляв чартери до турецької Анталії і єгипетського Шарм-ель-Шейха. Це було і фінансово доступніше для людей середнього достатку, і просто зручніше, ніж «пхатися» на рейси до далекого Києва чи Одеси. Можливо, є якісь перспективи відновлення чартерів наступної зими?

— Радий би обнадіяти па­сажирів, та, на жаль, нічим. Освоєння нових напрямів авіакомпанії відкладають, у кра­щому випадку до березня 2021 року. Із чартерами так само. Епідемія ковіду на стихає, а робити в таких умовах прогнози розвитку цивільної авіації — справа невдячна. Єдине, що можу хорошого розповісти на цю тему: лоукостер «Ryan Air»  відкрив продаж квитків на авіарейси Херсон — Краків — Херсон. Раніше анонсовані рейси на Катовіце та Відень відкладаються через епідситуацію. Хоча, попри все, ми цінуємо партнерство з цим перевізником і всіляко його стимулюємо. Напри­клад, «Ryan Air» повністю звіль­нили від сплати за аеропортові послуги й збори на 2021 рік.

— Якої підтримки від обласної та міської влади чекає тепер трудовий колектив комунального підприємства «Херсонські авіалінії»?

— Наше підприємство розробляє нову програму розвитку міжнародного аеропорту Херсона. Вона розрахована на 3 роки — з 2021-го по 2023-й. У ній є пропозиції і щодо оновлення злітно-посадкової смуги, аби вона витримувала важкі «боїнги», і будівництва огорожі навколо летовища у відповідності до світових вимог безпеки таких об’єктів, і багато чого іншого. Втілення програми у життя потребує значної суми інвестицій з державного та місцевих бюджетів — понад 2,2 мільярда гривень. Але розраховуємо на підтримку депутатів облради вже нової каденції. Сподіваємося, переконаємо їх, що «шкурка варта вичинки». Судіть самі: лише один пасажир, котрий прилітає до Херсона, залишає у нашому місті в середньому 117 доларів США. Відповідно, мільйон пасажирів на рік (а такої кількості сподіваємося досягнути вже за 5 років) поповнить регіональну економіку 117 мільйонами доларів. Тобто інвестиції окупляться не те що десятикратно — стократно!

— Віталію Петровичу, давайте не будемо забувати, що відроджувати та реконструювати аеропорти сьогодні активно взялися й сусідні обласні центри: Миколаїв, Одеса, Дніпро. Чи не втратимо ми пасажирів через таку потужну конкуренцію?

— А тут усе залежить, насамперед, від нас самих. Як-не-як, а стартові умови у нас кращі. Херсонщина має перспективніший туристичний потенціал. Саме до нашого аеропорту зручніше діставатися мешканцям окупованого Криму для подальших перельотів за кордон чи до столиці України. Зрештою, нагадаю і про те, що херсонці просто раніше почали відроджувати «повітряні ворота» краю. Ми вже літали у той час, як наші сусіди тільки розмірковували, чи варто вкладати гроші в цивільну авіацію. Тож маємо «фору» у 2—3 роки, і важливо її утримати, тісно співпрацюючи з перевізниками, покращуючи сервіс для пасажирів. Тоді у нас все вийде і продовжуватимемо залишатися попереду конкурентів.

— Дякую за інтерв’ю.

Запитував Сергій ЯНОВСЬКИЙ.