На Херсонщині зібрали кошти для розкопок середньовічної фортеці Тягинь

На Херсонщині завдяки благодійній ініціативі місцевих художників зібрали необхідні мінімальні кошти для цьогорічних розкопок, що проводить Південна середньовічна експедиція на фортеці Тягинь – спільній історичній та культурній спадщині України та Литви.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла голова правління Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна – Литва» Наталя Бімбірайте.

«Зібрали 62 640 гривень, ми прорахували, що 60 тисяч гривень – це мінімальна сума для того, щоб двадцять волонтерів взяли участь в експедиції. Гроші потрібні для облаштування наметового містечка, харчування, придбання інвентарю, необхідних матеріалів для консервації, на транспортні витрати», – розповіла Бімбірайте.

Вона відзначила, що придбані всі 27 робіт, які створили п’ятнадцять херсонських художників під час пленеру біля іншої історичної пам’ятки середньовіччя – дозорної вежі Вітовта, у межах благодійної акції на підтримку Південної середньовічної експедиції.

«Частина робіт відправилася у Литву, їх придбали також кияни, херсонці. Картини купували родини, які не один рік вже підтримують експедицію. Важливо, що нас підтримали партнерські громадські організації – «Нова генерація», «Успішна жінка», «Докудейз», Офіс євроінтеграції Херсонської області, наші близькі друзі – письменниця Алла Тютюнник, український режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Бондарчук. Мені приємно, що долучився бізнес – наприклад, одну з робіт придбала стоматологічна клініка «Аве-Дент», – наголосила Бімбірайте.

Зокрема, картини придбали аташе по культурі Посольства Литви в Україні ІнаКнюрієне, радник міністра культури Литви Сігітас Шляжас, депутат Європейського парламенту від Литовської Республіки, двічі прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.

За словами Бімбірайте, така благодійна акція – ще й потужна інформаційна кампанія, її підтримували у соцмережах, люди висловлюють бажання стати волонтером на розкопках, приїхати на екскурсію, а картини в офісах привертатимуть увагу відвідувачів до історії Херсонщини.

Загалом, як зазначила вона, програма максимум – відкрити всю вежу фортеці, яку нині досліджують, та музеїфікувати її, щоб не засипати після сезону розкопок. Для цього потрібно ще більше фінансових ресурсів, більше людей, необхідно забезпечити охорону території, обладнати інфраструктуру, щоб можна було приймати туристів.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині художники взяли участь у пленері біля Вежі Вітовта на підтримку археологічної експедиції, що у новому сезоні продовжить роботу на місці середньовічної фортеці Тягинь.

Археологічне вивчення пам’ятки поблизу с. Тягинка розпочиналося у 1914 році зберігачем Херсонського археологічного музею Віктором Гошкевичем. Продовження вивчення археологічного комплексу протягом XX ст. та на початку XXI ст. доповнило інформацію про цю пам’ятку, проте ці роботи мали епізодичний, нерегулярний характер. У 2009-2010 роках тут працювали співробітники Національного заповідника «Хортиця». З 2016 року проводить розкопки Південна середньовічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України. Ця експедиція – приклад волонтерства в археології. У наступному сезоні на розкопки, якщо не завадить коронавірус, планують зібратися представники Сумщини, Херсонщини та Литви.