Новокаховська педагогічна школа: «Заслужені працівники освіти»

Учителем не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить…
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.
(Н. Красоткіна)

Усі ми пам’ятаємо свій перший дзвоник і першу вчительку, швидкоплинні шкільні роки, хвилюючі нотки випускного вальсу, що кликав нас у незвідане й романтичне доросле життя, до реалізації мрій і бажань, втілення себе як самодостатньої людини. І, мабуть, для кожного учнівська пора залишається найкращим періодом життя, коли збувалися найзаповітніші мрії, а дійсність видавалася оптимістично досконалою.

Поруч із батьками на почесному другому місці завжди стоїть старший наставник – педагог. Як мама і тато дали дитині життя, так водночас батьки й вчителі передали юному поколінню безцінний багаж знань, потрібний для суспільства та держави. Нашим святим обов’язком є пам’ятати про вихователів та вчителів, «інженерів людських душ».

Сьогодні, 4 жовтня, в Україні відзначають День працівників освіти. Ми хочемо нагадати про «Заслужених працівників освіти» Нової Каховки, які мешкали і продовжують проживати і працювати на благо міста і держави.

МАРЕНЮК РАЇСА ВОЛОДИМИРІВНА. Це – талановитий педагог, вихователь від Бога, вона у своїй роботі велику увагу приділяла поєднанню спільних зусиль сім’ї, школи, суспільства та трудових колективів по навчанню та вихованню учнів. Її уроки відзначались ретельною підготовкою, великим виховним змістом та людяністю. Зв’язок із своїми випускниками Раїса Володимирівна не втрачала до закінчення дітьми школи, ні потім, коли вони, вже дорослими сімейними людьми, приходили до неї за мудрою порадою або просто поспілкуватися.

 

ДОБРЯК КУЗЬМА ІВАНОВИЧ. Після закінчення історичного факультету Херсонського педагогічного інституту, був направлений на посаду директора Великоолександрівської середньої школи №1. Потім працював директором Бериславської середньої школи №1, директором Каховської середньої школи ім. Орджонікідзе, директором Львівської школи-інтернату, заступником завідуючого Херсонським ОблУНО, директором Бериславського педучилища. У 1963 працював директором Новокаховської школи-інтернату №1. Понад 10 років Кузьма Іванович очолював педагогічний колектив вечірньої школи №1. Працював він захоплено, натхненно.

ДАНИЛОВА ОЛЕНА ПАВЛІВНА. Вона працює в школі № 1 вчителем української мови і літератури вищої кваліфікаційної категорії, учитель – методист, «Заслужений учитель України», відмінник освіти України, лауреат обласного конкурсу «Класний керівник – 2004», переможець обласного й фіналіст Всеукраїнського конкурсів «Вчитель року – 2007».
Це творчий, креативний педагог, її виділяє майстерність, високий професіоналізм, постійний інноваційний пошук. Протягом останніх років працює в профільних класах, навчаючи своїх вихованців орієнтуватися в ситуаціях спілкування, планувати, створювати й аналізувати власні висловлювання, добирати відповідні мовні засоби.
Сумлінна творча праця Данилової О.П. гідно відзначена високими державними нагородами, Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Подячним дипломом Президента освітньої фундації Петра Яцика (Канада).

Серед кращих вчителів міста ТИХОНОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ, якому 21 листопада 2020 року, виповниться 96 років з дня народження. Він «Заслужений вчитель України», почесний ветеран агроколеджу.
Михайло Олександрович з боями пройшов Україну, Молдову, Болгарію, Угорщину, Югославію, а свято Перемоги зустрів у Австрії. Тричі на фронті був поранений, контужений, але це не завадило патріоту Батьківщини щоразу повертатися до лав переможців.
На його грудях багато нагород, орденів, медалей: серед них Орден Великої Вітчизняної Війни І-го і II-го ступенів, орден Богдана Хмельницького. Михайло Олександрович Тихонов все життя присвятив навчанню та вихованню дітей, не дивлячись на те, що був він і викладачем, і методистом, і завідувачем заочного відділення, і відділення механізації або заступником директора по виробничому навчанню. Головне – любити свою справу.
Сьогодні він – персональний пенсіонер державного значення, «Заслужений працівник освіти України» (1975 р.) знаходиться на заслуженому відпочинку.

Заслужений працівник освіти, член президії Всеукраїнської асоціації працівників профтехосвіти, голова обласної асоціації працівників профтехосвіти, позаштатний консультант комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, депутат Новокаховської міської ради 4-го (2002-2006) та 5-го (2006-2010) скликання – ЗАЛЬВОВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ.
Він хотів бути льотчиком або військовим. Але став – будівельником, і присвятив своє життя науці. З 1964 по 2018 рік працював заступником директора з виховної робити ПТУ-16, директором вищого професійного училища.
Саме аз безпосередньої участі Миколи Миколайовича в житті училища, завдяки його авторитету та організаторським здібностям, незважаючи на існуючі проблеми в умовах економічної кризи, колективу вдалося не тільки зберегти навчальний заклад та його кадри, а й поетапно зміцнити матеріально-технічну базу, вирішити соціальні питання учнів та працівників.

Важко знайти в Херсонській області людину, яка пройшла такий багатий творчий шлях, як СИРОТІН ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ – це найдосвідченіший викладач вищого професійного училища, талановитий педагог, професіонал своєї справи, Заслужений працівник профтехосвіти, викладач-методист. Сьогодні Володимир Федорович на заслуженому відпочинку.
Його уроки спецтехнології і матеріалознавства завжди досягали мети завдяки ефективному використанню комплексно-методичного забезпечення та системи методів і прийомів, спрямованих на розвиток особистості і забезпечували оволодіння учнями міцними професійними знаннями.
Під час підготовки до підсумкової атестації учні Сиротіна В.Ф. виготовляли макети, моделі, інструменти, прилади. У музеї історії міста можна побачити роботи учнів та В.Ф.Сиротіна, наприклад, макет першого будинку нашого міста. Ці роботи мають науковий та пізнавальний інтерес, ними цікавляться багато відвідувачів музею.

Навчанням і вихованням молодого покоління в ПТУ-7, а сьогодні це Новокаховський професійний електротехнічний ліцей, займалися видатні освітянські постаті: ШУЛЬГА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – працював в училищі з 1947 року по 1989 рік – викладачем креслення та заступником директора з навчально виховної роботи. З 1975 року – заслужений працівник профтехосвіти України, заслужений вчитель України, нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Його руками був створений та облаштований кращій в області кабінет креслення. Пройшовши війну з початку до кінця, неодноразово був нагороджений медалями та відзнаками, і потім, працюючи в училищі та передаючи свій досвід та знання учням, віддавав усього себе без останку. Будучи депутатом міської ради, Іван Степанович зробив вагомий внесок в розбудову та процвітання рідного міста на Дніпрі.

КИСІЛЬ МИКОЛА ІВАНОВИЧ – майстер виробничого навчання фрезерувальників працював в училищі з 1960 року по 1996 рік. У 1976 році – нагороджений знаком «Відмінник профтехосвіти», у 1981 році нагороджений Орденом «Знак Пошани», у 1990 році – Почесною грамотою Міністерства освіти України.

ТИМЧЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ працював в училищі, а потім в ліцеї з 1966 року по 2008 рік – старший викладач, викладач вищої категорії спецдисциплін металооброблювальних професій, нагороджений знаком «Відмінник Освіти», грамотою Президента Верховної Ради України. Його вихованці неодноразово приймали участь та займали призові місця в обласних конкурсах професійної майстерності. Високий професіоналізм та педагогічна майстерність завжди відрізняла його серед педагогів, його кабінету було присвоєно звання зразкового кабінету з металооброблювальних дисциплін. Враховуючи досвід викладача, його двічі направляли працювати в учбові центри за кордон.

 

МОРОЗОВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ – з 1962 року по 1998 рік пропрацював в училищі майстром, старшим майстром, заступником директора з навчально виховної роботи, викладачем креслення. У 1982 році йому було присвоєно звання «Заслужений працівник ПТО», 1985 року був нагороджений грамотою держкомітету СРСР з професійно-технічної освіти, у 1990 році – Почесною Грамотою Міністерства Освіти України.

Початок осені і дорослим, і дітям дарує прекрасну нагоду – після літнього відпочинку відкрити двері у країну Знань. Кожного ранку відкриває двері Новокаховський гуманітарний інститут, очолює який Заслужений діяч освіти і культури СЕВРЮКОВ ГЕОРГІЙ ІВАНОВИЧ. Усе життя мріяв Георгій Іванович створити у своєму рідному місті вищий навчальний заклад, аби місцева молодь могла здобувати якісну вищу освіту вдома, не поневіряючись гуртожитками Києва, Харкова, Херсону.
І у 1999 році було створено вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» з філіями в усіх регіонах України саме для того, щоб талановиті діти із провінції мали можливість отримати у себе вдома якісну вищу освіту. Згодом Новокаховська філія Університету «Україна» реорганізується у Новокаховський гуманітарний інститут вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
Сьогодні інститут має не тільки потужну матеріальну базу – семиповерховий навчальний корпус, просторі світлі аудиторії, чудовий спортзал та інше, а й міцний педагогічний колектив.
Кандидат філософських наук, якого нагороджено орденом Святої Софії і визнано лауреатом у номінації “Особистість року – 2006”, а в 2008 році присвоєно звання Заслуженого діяча освіти і науки України. Він упевнений, що освіта повинна служити своєму найвищому покликанню – бути основою, рушієм і прискорювачем суспільного прогресу. І це – важлива вимога часу.

Користуючись нагодою, шановні вчителі, учні, батьки! Щиро вітаємо вас зі святом. Бажаємо миру та добра, щастя і радості, творчого натхнення і наснаги від праці, здоров’я і добробуту в кожну родину, успішного оволодіння знаннями в навчальних закладах нашого міста.

Відділ культури і туризму, музей історії міста Нова Каховка