Про історичні палаци Херсонщини розповідає історик Богдан Кравчук: Палац Комстадіусів у селі Садове

Оnline Нова Каховка продовжує знайомити своїх читачів з історичними пам’ятками Херсонщини.

Ми пропонуємо читачам розповідь новокаховського історика Богдана Кравчука про історію Палацу Коистадіусів у селі Садовому.

Село Садове розкинулось на мальовничих берегах Інгулецького лиману, недалеко від місця, де річка Інгулець декількома рукавами впадає у могутній Дніпро.

З давніх-давен тут розташовувався перевіз, яким в різні історичні періоди користувалися генуезці, татари, козаки і т.д.

Поруч із ним запорожці заснували свій зимівник, який, враховуючи інтенсивність користування переправою приносив непоганий зиск.

 

Доречи, на відміну від багатьох населених пунктів нашої області, жителі села Садового можуть похвалитися тим, що мають окрему книгу з історії свого села, написану неабиким, а видатним істориком Дмитром Яворницьким під назвою «История села Фалеевки Садовой», виданою у 1892 році.

Першим власником цієї місцевості був Михайло Леонтійович Фалєєв, який отримав її у володіння 6 липня 1780 року. Фалєєв – засновник міста Миколаєва та багатьох його історичних будівель, близький соратник Князя Потьомкіна. Ця місцевість носила назву «Інгульські дачі», що на думку Яворницького, свідчить про її сезонне використання. Навряд чи сам Фалєєв бував тут. Наступним володарем дач став друг Михайла Леонтійовича, потомственний швед Федір Савелійович Комстадіус, якому Фалєєв у своєму заповіті від 22 лютого 1790 року дарує цю місцевість: «Забыл упомянуть о даче моей Ингульской, которую отдаю в вечное и потомственное владение давнему приятелю моему Комстадиусу».

Отримавши у спадок від свого друга чудовий маєток, Федір Савелійович назвав його на честь попереднього власника Фалєєвкою. Він спромігся заселити її переселенцями з Чернігівської та Полтавської областей та перетворити на справжнісінький сад з рідкісною для цієї місцевості рослинністю.

Фалєєвку в свій час неодноразово відвідував відомий гуманіст Джон Говард, доречи, після одних таких відвідин він захворів і невдовзі помер.

21 червня 1813 року Федір заповів Фалєєвку своєму сину Августу, герою війни проти Наполеона, в майбутньому губернатору Херсонської губернії (1821-1828) та предводителю херсонського повітового дворянства. Його дружина Авдотья Василівна Синельникова була онукою відомого генерал-майора Івана Синельникова та праправнучкою гетьмана Данила Апостола.

Останнім власником маєтку Фалєєвки був онук Августа Федоровича, друг історика Яворницького, Микола Миколайович Комстадіус.

Доречи, в маєтку існував фамільний некрополь, який, нажаль, зберігся тільки на малюнку. Можна лишень уявити скільки потомків відомих людей знайшли в ньому упокій.

Палац Комстадіусів у Фалєєвці був закладений ще наприкінці ХVIII століття, приблизно у 1795 році. Це був просторий двохповерховий дім, який утопав в густій зелені. З широкого балкону другого поверху, прикрашеного красивими колонами відкривався неперевершений вид не тільки на Інгулецький лиман, а й на лівий берег Дніпра.

Простору залу, вітальню та покої прикрашали старовинні меблі з черевного дерева та венеціанської шовкової матерії: крісла, стільці, столи, шафи були напрочуд унікальними.

Обов’язковим атрибутом був рояль. Велику залу прикрашали чотири колони коринфського стилю, зроблені з штучного білого мармуру та старовинний венеціанський мармуровий камін, димохід якого височів над Палацом.

На стінах висіли портрети представників цього давнього роду, особливе місце посідав портрет гетьмана Данила Апостола.

Недалеко від Палацу на центральній площі розташовувався храм Преображения Господня. Вони разом утворювали своєрідний архітектурний комплекс.

Від прикрашеного колонами парадного входу Палацу до пристані на березі Інгульця спускалась вузенька алейка з невеликими терасами та фонтанами, яку затіняли живі арки.

Вздовж берега, як і навколо Палацу, простягався великий парк з прекрасною рідкісною рослинністю, поруч із яким був висаджений чудовий сад з великою кількістю фруктових дерев. Це була справжня оаза серед степів Таврії.

На щастя до нашого часу збереглось багато фотографій як зовнішнього виду, так і внутрішнього інтер’єру Палацу, споглядаючи які ми можемо уявити всю цю красу. Фалєєвка знайшла особливий відгук у серці мандрівника Олександра Афанасьєва-Чужбинського, який побував тут наприкінці 50-х років ХІХ століття:

«За переправой на Ингульце взор путешественника поражает деревня помещика Комстадиуса, в особенности богатым и превосходно содержанным садом».

 

З приходом радянської влади, Палац був повністю розібраний, знищена фамільна усипальниця Комстадіусів, вирубаний парк та фруктовий сад та спалений храм Преображення… Залишився пам’ятник генералу Івану Синельникову та декілька господарських будівель, які височіють, як німі свідки колишньої слави маєтку Комстадіусів.

Уявити тільки, яка це була краса! Ось такий був Палац в степах Херсонщини! Це наша історична спадщина, пам’ятаймо і не забуваймо про неї. Поділіться цією історією з друзями! Зробимо наш край відомим!

Історик Кравчук Богдан

Фотографії Євгенія Агаркова та з книги Дмитра Яворницького “История села Фалеевки-Садовой Херсонской губернии и уезда”