Вбивство Шеремета готували спецслужби Білорусі, опубліковані докази

Нацполіція за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримала інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні справи щодо загибелі журналіста Павла Шеремета в 2016 році.

Про це інформує сайт Нацполіції, передає Укрінформ.

«У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році. Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину», – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, були опубліковані в Інтернеті, і на оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства Шеремета; зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.

«На даний момент слідство Нацполіції отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій», – зазначається у повідомленні.

У Нацполіції нагадали, що раніше справу стосовно виконавців підриву Шеремета було передано до суду, а щодо замовників – було виділене окреме кримінальне провадження, розслідування в якому триває.

Також у відомстві закликали всіх – і українських громадян, і іноземців, – якщо їм відома будь-яка інформація про замовлення вбивства Шеремета, звертатися до органів поліції.

Раніше ЗМІ повідомляли, що ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою Павла Шеремета, яке було здійснене у 2016 році.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн. 11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

25 серпня Шевченківський районний суд обрав усім обвинуваченим у цій справі запобіжні заходи: Антоненку – тримання під вартою, Кузьменко – цілодобовий домашній арешт, але без електронного браслета, Дугарь – заставу у розмірі 168 тис. 160 грн.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справі.

10 грудня суд продовжив запобіжні заходи усім обвинуваченим до 7 лютого.